Авторський фотопроект «Вона моя»
До свого першого великого проекту я йшла 3 роки, хоча насамперед, напевно, я йшла до себе... Цей шлях був і довгий і швидкий водночас.
Світ фотографії почався для мене з сімейних та дитячих зйомок, але хотілося розвиватися, шукати щось своє, те, що чіпає, не залишає байдужим, чіпляє та
не відпускає ні під час зйомки, ні після. І так сталося, що після авторського курсу Олександра Якимчука, я відкрила для себе світ ню фотографії. І цей світ настільки захопив, що захотілося спробувати себе у цьому жанрі.
З початку проекту я розуміла, що хочу показати не так тіло кожної героїні, як насамперед її Душу...
Силу та слабкість, ніжність та твердість, вразливість та рішучість бути собою.
100 плівок, 200 героїнь ... 200 душевних розмов про життя ... про перемоги та
поразки, страхи та надії.
Кожна дівчина розкривалася і довіряла своє потаємне... ми сміялися та плакали,
разом мріяли та згадували минуле.
Це спілкування складно назвати зйомкою, це маленьке життя, жіноча сповідь про сокровенне, а ти слухаєш, співпереживаєш, спостерігаєш і народжуються кадри, такі ж чесні та пронизливі, як твоя співрозмовниця.
Цей проект багато дав моїм героїням, але ще більше він дав мені.
Я шукала свою гармонію, свій спокій, крила, свою рівновагу.
І знайшла… свій світ, свою фотографію. Вона – це я...
"She is mine" author's photo project.
It took 3 years to come to my first major project. This path was both long and fast at the same time.
The world of photography began with family and children shooting for me, but I wanted to evolve, to look for something of my own, something that touches, does not leave indifferent, touches and does not release, either during shooting or after it. And it happened so that after the author's course of Alexander Yakimchuk, I discovered the world of photography. This world captured me and I wanted to try myself in this genre.
From the beginning of the project, I realized that I wanted to show not so much the Body of each heroine but first and foremost her Soul. Strength and weakness, tenderness and firmness, vulnerability and determination to be yourself.
100 films, 150 heroines, 150 heartfelt conversations about life: about victories and defeats, fears and hopes, dreams and fantasies.
Each girl opened and trusted her most secret things. We laughed and cried, dreamed together and recollected the past.
It's difficult to call this communication filming, it's a small life, a female confession. And you listen, empathize, watch and then stills are born, as honest and piercing as your interlocutor.
This project gave a lot to my heroines, but it gave me much more.
I was looking for my harmony, my peace, my wings, my balance.
And I found my own world, my own photography. She is me.
Она... Это я Она... Это ты
Она... И разбились о стену мечты Она... Это крылья висят на гвозде
Она. ...Не ищите больше ни где Она... это нежность в глазах и душе
Она ... это песни тебе или мне Она... одинока, а может и нет
Она... И разорванный в клочья обратный билет Она. ..В тишине и море в душе
Хлопушки и елки, букет на столе Она... это слезы, смех и веселье
Она.... это утром дурное похмелье Она ...настоящая в тебе и во мне
Лишь только позвольте ей быть на земле
