Чужі діти ростуть швидко.
Але хоч ця життєва мудрість і відома, дивуватися від цього менше не перестаєш. З Наталкою я познайомилася, коли вона була дитиною і всі ці роки вона росла на моїх очах, т.к. вона найкраща подружка моєї доньки
І зовсім недавно, глянувши на неї через об'єктив фотоапарата, вже поглядом не сусідки, а професійного фотографа, я зрозуміла – переді мною вже не дитина. Це чудово, хоч і трохи сумно. Такою самою вийшла і наша з нею фотосесія.
